21 серпня 2025 року в Києві Міністерство освіти і науки України провело щорічну освітню конференцію «Серпнева–2025», об’єднавши освітян, державних лідерів, управлінців, представників міжнародних і громадських організацій, а також усіх, хто працює над формуванням сучасної системи освіти в Україні. Подія стала платформою для діалогу про трансформацію освіти, її адаптацію до викликів сьогодення та створення умов для самореалізації молоді в мінливому світі.

Три складники змін — зміст, педагог, простір — як цілісна система

Під час конференції «Серпнева–2025» освіту розглядали як цілісну систему, яка охоплює три ключові компоненти: зміст, педагог та простір. У поєднанні ці складники забезпечують якісне освітнє середовище на всіх рівнях — від дошкілля до профтехів і фахових коледжів, — розвиваючи в молоді компетентності для життя в мінливому світі. Зміни лише в одному аспекті є недостатніми: оновлення змісту освіти запускає ширші трансформації, які разом із професійним розвитком педагогів і модернізацією освітнього простору створюють нову якість освіти, що є основою для майбутнього України.

На Арені А «Зміст» учасники ознайомилися з політикою «Освіта для життя», яка є логічним продовженням реформи НУШ, а також із 10 оновленими концепціями освітніх галузей, спрямованими на формування навичок для життя в мінливому світі. Представлено пілотний проєкт профільної освіти в 30 ліцеях з 2025 року та плани масштабування у 2026 році. Учасники конференції також обговорили зміни в професійній та фаховій передвищій освіті, зокрема: оновлення майстерень, впровадження нового закону, створення центрів професійної досконалості, розвиток освіти дорослих і співпраця з бізнесом. Особливу увагу надали ментальному здоров’ю та інклюзії, наголосивши на розвитку навичок турботи про себе, протидії булінгу через оновлення психологічної служби та підтримку дітей з особливими освітніми потребами (ООП). Також завдяки реформі дошкільної освіти впроваджуються нові форми закладів дошкільної освіти, що забезпечують гнучкість і доступність для кожної дитини.

Окрім того, з вересня буде розширена програма безоплатного шкільного харчування. Наразі вона охоплює учнів 1–4 класів по всій Україні, з нового навчального року стане доступною для учнів 1–11 класів прифронтових регіонів та областей, які найбільше постраждали від війни. На це уряд спрямував приблизно 800 млн гривень із державного бюджету. Надалі категорії учнів будуть щороку розширювати на всі регіони країні. Ініціатива втілюється у межах реформи шкільного харчування, щоб забезпечити дітей якісним, безпечним, повноцінним та збалансованим харчуванням у закладах освіти та сформувати культуру здорових харчових звичок серед українських родин.

На Арені В «Педагог» учасники зосередили увагу на ролі вихователів і вчителів. Вони обговорили виклики, пов’язані з психоемоційним станом педагогів у воєнний час та потребу у створенні гідних умов праці. У межах програми презентували політику підтримки батьків «єЯсла» та ініціативи з цифровізації дошкільної освіти для зменшення паперової роботи. Окремо наголосили на новому державному стандарті дошкільної освіти, який закладає основу для розвитку дітей через гру, пізнання та емоційний добробут.

Учасники ознайомилися з новою системою фінансування «Гроші ходять за вчителем». Це означає, що відтепер держава спрямовує кошти на професійний розвиток педагога, надаючи йому ширший вибір програм та закладів для навчання. Замість диктувати умови, держава підтримує вчителя в розвитку потрібних навичок.

Учасники ознайомилися з результатами впровадження оновленого предмета «Захист України» у 964 осередках, де учні опановують тактичну медицину.

На Арені С «Простір» розглядали трансформацію освітньої інфраструктури. У 2024–2025 роках держава інвестувала 22,56 млрд гривень у модернізацію укриттів, лабораторій, кухонь, їдалень та осередків «Захисту України». Зокрема, це будівництво понад 170 підземних шкіл-укриттів, 200 майстерень і лабораторій у профтехах та фахових коледжах, а також 109 сучасних лабораторій у школах. У межах реформи дошкільної освіти створено 54 нові заклади, серед яких мобільні садочки та центри педагогічного партнерства, що відповідають потребам територіальних громад і дітей з ООП. Учасники також обговорили сучасні підходи до профорієнтації, орієнтовані на критичні професії — будівництво, енергетику, транспорт, медицину та аграрний сектор, які є ключовими для відновлення країни. Водночас партнери під час обговорення поділилися досвідом створення STEM-просторів для шкіл.

Освіта як основа стійкості

Під час «Серпневої–2025» учасники підтвердили, що освіта залишається рушієм змін та основою для відновлення України. Попри виклики, спричинені війною, трансформації в освіті тривають. Їхня мета — забезпечити якісне навчання для кожної дитини та надати молоді можливості для самореалізації й розвитку, щоб будувати інноваційну та конкурентоспроможну країну. Конференція стала майданчиком для діалогу, який об’єднав усіх стейкхолдерів заради спільної мети — створення якісної та сучасної освіти, що відповідає потребам мінливого світу.

Організація та проведення заходу здійснювалися Міністерством освіти і науки України за підтримки Швейцарсько-українського проєкту DECIDE «Децентралізація для розвитку демократичної освіти», що впроваджується в Україні консорціумом у складі ГО DOCCU та Цюрихського педагогічного університету за підтримки Швейцарії, Програми EGAP, що виконується Фондом Східна Європа за підтримки Швейцарії, ЮНІСЕФ в Україні та Українсько-швейцарського проєкту «Публічно-приватне партнерство для поліпшення професійної освіти в Україні» EdUP, що впроваджується за підтримки Швейцарського уряду, приватних партнерів та виконується Швейцарською фундацією технічного співробітництва з розвитку Свісконтакт за підтримки МОН України.

За публікацією МОН України